-
1 scale
I n чаша терезів- equal scales стан рівноваги чи невизначеності- even scales стан рівноваги чи невизначеності- to be in the scale бути невирішеним/ неясним- to hold the scales even неупереджено оцінювати- to throw smth. into the scale покласти щось на чашу терезів, вплинути на вирішення питання- to turn the scale схилити терези, вирішити результат справи- to weight the scales зважити аргументи- this argument at once turned the scale цей аргумент виявився вирішальнимII n1. розмір, обсяг, мірило2. рівень, ступінь, становище- official scale офіційна шкала- exercises on a large scale широкомасштабне військове навчання- to be high in the scale of civilization знаходитися на високому рівні цивілізації- to be high scale in the social займати високе становище в суспільстві- to reduce the scale of confrontation знижувати рівень конфронтації- to rise in the social scale піднятися по суспільних щаблях- on a large scale у великому масштабі- on a small scale у малому масштабі- to scale down поступово знижувати, скорочувати- to scale up поступово збільшувати -
2 balance
I n1. співвідношення сил, розстановка сил2. рівновага, баланс, сальдо3. вирішальний фактор, вирішальне значення- defensive balance військова рівновага- delicate balance хитка рівновага- military balance співвідношення військової могутності (держав або угруповань)- nuclear balance ядерна рівновага- overall balance загальна рівновага- precarious balance нестійка рівновага; нестабільний баланс- stable balance стабільна/ міцна рівновага- strategic balance рівність стратегічних сил; військово-стратегічна рівновага- world balance розстановка сил у світі- balance of armaments рівновага озброєнь- balance of conventional forces рівність збройних сил, оснащених звичайними засобами ведення війни- balance of defence військова рівновага- balance of the deterrent рівновага залякування- balance of the diplomatic platform розсадка на дипломатичній трибуні- balance of forces співвідношення/ рівновага сил- balance of ideology ідеологічна рівність- balance of nuclear deterrent рівновага ядерного залякування- balance of nuclear forces рівновага збройних сил, що мають на озброєнні ядерну зброю- balance of payments платіжний баланс- balance of power рівновага сил; співвідношення сил- balance of representation of the council, etc. рівне представництво (в комітеті тощо)- balance of strength співвідношення/ рівновага сил- balance of terror рівновага страху- balance of trade торговий баланс, торгове сальдо- balance of voting співвідношення сил в процесі голосування- changed balance of world relations зміна співвідношення сил у світі- global balance of nuclear forces глобальний баланс ядерних сил- concept of balance концепція "балансу сил"- maintenance of the (existing) balance підтримка (існуючої) рівноваги- to achieve military balance досягати військової рівноваги/ рівності- to catch smbd. off balance захопити зненацька/ непідготовленими- to disturb military balance порушувати військову рівновагу- to ensure defensive balance забезпечити військову рівновагу- to hold the balance even зберігати рівновагу- to keep smbd. off balance тримати когось у стані невизначеності- to maintain balance of forces підтримувати рівновагу сил- to reappraise the strategic balance знову оцінити/ переглянути стратегічну рівновагу- to redress the balance of power відновити рівновагу сил- to re-establish the balance of power відновити рівновагу сил- to restore the balance of power відновити рівновагу сил- to shift the (military) balance in favour of smbd. змінити (військову) рівновагу на чиюсь користь- to strike a balance підвести підсумок, встановити співвідношення- to throw off the balance порушити рівновагу- to tilt the balance порушити рівновагу- to tip the (military) balance in favour of smb. змінити (військову) рівновагу на чиюсь користь- to upset the strategic balance порушити військово-стратегічну рівновагу- on balance враховуючи все сказане, у кінцевому результатіII v врівноважувати, урівнювати; збалансовувати- to balance levels of armaments збалансувати рівні озброєння- to balance the power збалансувати могутність- to be balanced against компенсуватись чимось -
3 віра
ВІРА - термін для позначення особливого екзистенційного, духовного акту людської життєдіяльності, який не визначається лише практичними, емпіричними чи теоретичними засадами його своєрідності, змісту, основ і критеріїв; одна з найважливіших специфічних здатностей людини сприймати належне як суще, бажане як дійсне, майбутнє як сучасне; сприймати не підтверджені соціально-історичним чи індивідуальним практичним або ж пізнавальним досвідом, не обґрунтовані емпіричними, експериментальними чи логічними засобами знання, цінності, норми та ідеали як істинні, автентичні характеристики об'єктивної реальності; підґрунтя і складник адекватного вираження людських світовідношень, надій і сподівань; одна з наріжних світоглядних категорій. Розглянута в онтологічному аспекті, В. сягає своїм корінням у підґрунтя свідомої діяльності людини, не обмежуючись її розсудковими поняттями, раціональними знаннями і сферою логічного мислення. Вона постає як їх глибинна передумова, основа, джерело і рушійна сила. В. безпосередньо пов'язана з життєвим світом людини, її практичною, предметно-перетворювальною життєдіяльністю, але у граничних життєвих ситуаціях (див. гранична ситуація) вона набуває виняткового значення. Стан людини за цих ситуацій є предметом пильної уваги релігії, теології та філософії, особливо екзистенціалізму. Термін "В." в широкому розумінні означає те саме, що й віровчення, тобто система релігійних поглядів, яких дотримується та чи інша людина; у вужчому розумінні В. - це або вища, протиставлена розумові духовна потенція людини, або раціонально необґрунтована впевненість у реальному існуванні різноманітних надприродних явищ і істот. Втім досить поширене ототожнення релігійної В. з В. як такою є некоректним. У філософії екзистенціалізму В. посідає одне з чільних місць. Уже сам термін "екзистенція" ("буття поміж"), з одного боку, фіксує переломну ситуацію вибору, з другого - необхідність її розв'язання. У сфері теорії пізнання та методології науки, в т.ч. історичної, В. постає передусім як така форма сприйняття знань, норм, форм, засобів, методів наукової діяльності, при якій останні приймаються безпосередньо, без раціональних доведень чи підтверджень досвідного характеру. В сучасній філософії науки В. як відданість чи прихильність вчених до певних передпосилочних щодо пізнання структур визнається істотним чинником конституювання й функціонування наукових спільнот, збереження й розвитку пізнавальних традицій, ефективності дослідницьких програм. Осягнення історичної реальності, відокремленої, як правило, від вченого чималими відтинками часу і недоступної для безпосереднього контакту, включає В. до осмислення пізнавального процесу та його результатів як неодмінний і суттєвий складник. Особлива значущість В. в арсеналі засобів осягнення історичного процесу чималою мірою зумовлюється й тим, що історія - це, по суті, неперервний стан нестійкої динамічної рівноваги розмаїтих індивідуальних і суспільних сил, соціальних і політичних систем, перехідних стадій невизначеності та вибору. За таких обставин і в процесі їх осягнення В. відіграє першорядну роль.
Перевод: со всех языков на украинский
с украинского на все языки- С украинского на:
- Все языки
- Со всех языков на:
- Украинский